ДахаБраха Індійські табла, будійський гонг, віолончель, маракаси, трещьотки, гуцульске бухало, рубель, палички, малазійський гонг, глиняні свистульки, окарина, індійська тампура і голоси
Світ виникає з хаосу. Музика постає з душі етносу. ДахаБраха — назва оригінальна, тобто чудернацька і автентична водночас. Давати і брати — із староукраїнської мови. На музикальний слух, у цій назві звучать і виграють, як самодостатні акорди однієї єдності і «РА» — сонце, і «брама» — ворота, вхід, і «Брахма» — Верховний Бог творення індуїзму — душа-Птаха і звичайно — «ДАХ» як місце створення самої групи «ДахаБраха».
Ви зараз вперше у житті почуєте альбом «На добраніч» гурту «Дахабраха», і я Вам, мабуть, трішки заздрю. Заздрю — тому що здорово, коли вперше відкриваєш для себе щось нове, справжнє, щире. Але заздрю лише трішки — тому що з кожним новим прослуховуванням знаходжу в цій музиці все нові і нові пласти, новий подив, нову магію, новий простір. Цей альбом, це дійство — наче крок назад, за яким іде крок убік і два вперед. Це об’ємний вальс, квадрати якого закручено у спіралі людської ДНК. Причому ДНК не тіла, а свідомості, історії (не паперової, безумовно). Здається, ніби тут присутні підсвідомі коди не тільки людини, а й всього живого, що є на цій землі — і самої Землі. Тому що все, що є живим, неодмінно відгукається на цю музику — так чи інакше. Хтось танцює, хтось росте, хтось тече... Тому я радий, що і Ви тепер почуєте — це. І, сподіваюся, теж — зрадієте. І нехай радість танцює, і зростає, і тече...